kelepm: (Default)
[personal profile] kelepm
3 березня 2013 року я нарешті вперше використав свою робочу мультивізу для власних потреб, зреалізувавши давню мрію покататися Східною Польщею маршрутами вихідного дня. Заодно і подарований фотік обкатати :-)

Дзеркалка працює саме так, як я й передбачав - 250 класних фоток, але місцями такому "маленькому" хлопчику як я, з рюкзаком на плечах і фотоапаратом з великим об'єктивом на шиї пролізти не завжди дуже легко :-)

Місто дуже файне і вельми мені сподобалося, правда, транспортні і вбирально-вокзальні моменти зробили цю мою найкоротшу закордонну подорож ще й найбільш бахнутою мандрівкою в принципі...

Про транспорт :)
Він до Пшемишля (далі Перемишль) абсолютно пацаватий 8-)
Залізницею можна туди або звідти добратися тільки з Краків-Львів та Львів-Краків, і якщо для цих міст час зручний - ніч у поїзді, то Перемишль згубився десь посеред того маршруту, зі Львова потяг туди приходить о другій ночі, потяг з Кракова - о 2:47.
При цьому автобуси ходять не регулярно, а як вийде... З інету я знав, що є такий на 9:20, хотів брати його, але мене "обнадійливо" попередили в касі - він може рушити, а може й не рушити, беріть краще на 10:20 - той прямий... А назад дати не можемо, то вже в Перемишлі візьмете, що буде...
Ага, прямий то прямий, зате холодний, підкреслено брудний і набитий торговцями (які сіли не у Львові, а набилися вже ближче до кордону, аби епічну пішу чергу не стояти) цигарками і, як кажуть поляки, палівом (тобто алкоголем). Коротше, за квиток я дав 90 грн, але в автобусі його навіть не перевіряли :-D
Митний контроль це жерсть... Крикливий і балакучий жартівник (такий собі Пітрасянек) зубоскалив з торговками, сварився з водієм (той на нього став кричати, мовляв, він тут гальмує все, поляк теж розкричався, закінчивши спіч погрозливо-кумедним "я тібя запомніл", тобто "запамєнтав пана!")... Коротше, прорвалися і вже в самому місті я почув, що автобус вирушить назад о шостій... І тут вийшло непорозуміння, бо шоста - то було за українським часом, а я вже звикло перевів годинник і мобілку... Коротше, відразу я не питався про білети, бажаючи якось освоїтися в місті. То була 13-та, я повернувся на вокзал за дві години, вже задоволений і зігрітий... Питаюся в касі, а мені кажуть, мовляв, гляньте першу платформу, там ваш має стояти, то можете й не чекати... Ну я глянув, а він певно вже поїхав, та й не цікаво стільки пертися заради двох годин забави... Коротше, вирішив прийти на шосту :-D Коли прийшов, жодного автобуса вже не було, а та сама касирка на мене наїхала, мовляв, я ж казала пану, що були автобуси на 15:10 і 17:10, а тераз сасі шишу, східний гостю...
Ну, я розвів руками і пішов до кас залізничного вокзалу 8-)Там і з'ясував, що єдиний варіант - о 2:47... Ліпше б я пішов до готелю і нормально виспався, бо натомість довелося нудитися нічним провінційним містечком, де до другої ночі працює лише один спортбар на Засянні... Недарма в придбаному вчора англомовному практичному путівнику Польщею місто було назване сонним (sleepy) :)

Їхати я мав, як виявилося, на третій полиці євро-купе X( Яскраво цю тему описав російський блогер, а я скажу лише, що навідріз відмовився туди лізти, аргументуючи це тим, що я туди банально не поміщуся, після цього за 50 грн був поселений в купе провідника...
А, ще можу сказати, що воно сильно нагадує нари тримісної камери в колонії "Белый лебедь" для довічно засуджених і відповідно неясно, як можна туди пхати людей, які ніколи нікого не вбивали 8-)

http://neresident.livejournal.com/768234.html

Начать рассказ об очередном визите на Западную Украину хотелось бы с принципиально новых для меня горизонтов маразма от РЖД - это трёхместные купе вагонов, идущих в Европу. То-есть для мазохистов, ездящих в Европу поездами, это открытием не будет, но для меня это был адский экспириенс. Особый цинизм - этот ад на колесах называется "Мягкий вагон".

Итак, представьте себе - купе трехместное, однако все 3 полки расположены в ряд, расстояние же между ними очень напоминает гроб. При этом купе еще и узкое, к тому же планировку делал какой-то конченый идиот. Полки в длину оказались короче плацкартных, трёшка при этом, как и полагается, была укорочена еще больше за счет сгиба крыши - зато на нее продавался вполне себе недешевый тикет. Забираться на нее предлагалось путем левитации - лесенки предусмотрено не было. Зато был умывальник! Экое счастье! Одна беда - вода из него течет прямо в купе, так что после умывания образуется недурное болотце. Если,конечно, вам удастся там умыться - развернуться в этом мягком вагоне нереально вообще и чтоб тупо надеть штаны нужно открывать дверь в коридор, которая в свою очередь не сдвигается, как в купейниках, а открывается нараспашку, перекрывая весь вагон... А ведь еще там нет титана, а есть 3-литровый термопот, один на весь вагон... А еще лютые сквозняки и некий мотор, рычащий прям над головой... Да много там чего еще.

В общем, вы бы слышали мат, который стоял по всему вагону весь день.


Заїжджаємо до міста:





Випадково в об'єктив потрапило щось підозріло схоже на тюрму:



Типовий Перемишль. Схоже на давній "спальник" Львова:



Не працювало, нажаль. Взагалі, те місто в суботу працює хіба півдня, а в неділю працює хіба десята частина міста :-)



Околиці автовокзалу:



Вокзал:









Залізничний вокзал з боку автобусного:



Перейшов через тунель за залізничний вокзал і вийшов на придвірцевий плац Легіонів:





Відома львівська картина - частину "колодязя" знесли:









Башта зліва - зараз там музей дзвонів, колись належала до греко-католицького собору:



Ріднесенький модерн :)





В перспективі вулиці архікафедральний собор Іоана Хрестителя УГКЦ:



Площа на Брамі:















Площа Незалежності, зліва та-таки башта (церковна, як її ще там називають)



Зверху видніється кармелітський монастир, де колись також була греко-католицька церква:





Власне сама церковно-годинникова вежа-дзвіниця-музей (середина XVIII ст.):





Розцяцькований і яскравий костел св. Антонія Падуанського на площі На Брамі:



Тут я їв піцу і пив чай всього за 16 злотих (1 злотий - 2,55-2,6 грн)



То було на вулиці Францисканській. Це також вона (по-моєму):











А це вже місцевий Ринок:



Дзвіниця архікафедральної римокатолицької базиліки Успіння Богородиці та Іоанна Хрестителя:



Ринок:







Те, що на Ринку вигляда старшим за 200 років - таким і є, там, здається, є збережені будинки від XV століття:















Завертаю з ринку на бічну вулицю:



Ринок з неї:



Дзвіниця вже згаданої базиліки. Освітлюється в темряві взагалі фантастично!







Греко-католицька катедра:







Давня семінарія, по-моєму:





Видерся до Замку, зараз будуть краєвиди:



Між нами і тими кварталами - річка Сян і її розлога долина, ми їх ще побачимо:







Може хтось зацікавиться? ;-)



ЗАМОК! Його, правда, перебудовували сильно. Дід митрополита Андрея граф Олександр Фредро навіть колись влаштував там театр:









Чомусь місцями нагадувало стару Білорусь:











А ось і він - СЯН! Станем, браття, в бій кривавий, від Сяну до Дону. Отже, на Сяні я вже був, черга за Доном :)





Не знаю, що то за костел (забув):



Автентичненько:





Зовсім знайомо:







Біля кармелітів (де був храм УГКЦ):







Власне храм:



Файні будиночки, навіть щось іспанське в тому є:



Ця велична будівля - колишня греко-католицька семінарія:









Якщо не помиляюся, залишки історичного оборонного муру:









Колонка :)



Функці, вибачте на слові, аналізм, і зовсім без оспіваних русопятами легендарних рагулів:





Та годі про сумне :)







Залізничний міст через Сян:







Єдина функціоналістична будівля міста у відмінній формі. Ну геть чисто Франківськ!



СЯН!



Певно, розливається він страшно, і невдовзі розіллється, бо тече з гір:













Набережна:



Засяння:







Костел св. Йосипа:



Цукерня на Засянні, де я всього за десять злотих випив два чайники чаю і з'їв два класнючі тістечка (рафаелка та кремувка звикла). Дуже файно, але ставлення поляків до чаю мене обурює - вони його не люблять і віддають явну перевагу каві, яку я, до слова, в них там пив хіба з автомату на вокзалі:



До речі, саме звідси я неквапом рушив на вокзал, аби дізнатися, що мій [s]поезд[/s]автобус ушёл :zed:



Кремувка звикла (рафаелка краща):





Вже сутеніє, але дзеркалка ще може:







Захід Сонця над Сяном:



Стає темно, тому...



Наостанок фотка церкви монастиря отців базиліян (не моя, я її бачив у темряві):



І привіт усім, хто ненавидить поляків в усіх випадках, крім їхніх конфліктів з українцями:




Отже висновок - Пшемишль являє собою взірець міста, яке останні кількадесять років втрачало в статусі і значенні, але саме завдяки цьому не було попсоване втіленням комерційних і урядових потреб. Приємно бачити тут залишики колишньої, та й ознаки теперішньої української присутності, хоча розмови про "повернення" міста Україні (а воно належало ЗУНР, правда, лише тиждень, а східний берег Сяну ще певний час - УРСР) мені видаються такими ж безглуздо-провокативними, як і відповідні польські. Най буде все як є.
А мандрівка зайняла 15 годин лише. І то з багатогодинним очікуванням і вбиванням часу. Нє, все-таки ліпше мати власну автівку :-)
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

kelepm: (Default)
kelepm

May 2013

S M T W T F S
   123 4
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 23rd, 2017 05:37 am
Powered by Dreamwidth Studios