kelepm: (Default)
[personal profile] kelepm
Ченстохова це середніх розмірів промислове місто, відоме в Україні передусім металургійним комбінатом Хута Ченстохова. Але в Польщі і християнському, особливо католицькому, світі вона відома як один з найвідоміших паломницьких центрів, бо тут розташований монастир ордену ченців-паулітів Ясна Гора, де вже понад шістсот років зберігається чудодійна ікона Ченстоховської Божої Матері, що її за переказами, написав сам євангеліст Лука на кришці столу просто в хижці Йосипа і Марії. Ця ікона і сама історія Польщі зробили Ченстохову загальновизнаною духовною столицею країни, а для нас зрозумілішим буде просте узагальнення - Ясна Гора це польська Лавра.

Ви можете сказати, що все це католицьке. І частково то так і є, там здоровий польський дух. Але саму ікону було взято з православної церкви в галицькому Белзі наприкінці XIV століття, а відтак за всіма умовностями вона є і православною святинею, бо слави чудодійної набула ще в Україні.

Від себе додам, що з Ченстоховою пов'язане улюблене місце в моїй улюбленій книзі - "Потопі" Генрика Сенкевича. Концентрована любов до Вітчизни і до Бога, шляхетна самопожертва і видатні подвиги - все, що можна придумати :-)

Двірцева площа Ченстохови (власне, Площа Ради Європи):





Сам вокзал:



Алея Свободи поряд із площею. Того ранку в Ченстохові дощило і я вже готувався до не дуже комфортної прогулянки під дощем, але Небо зглянулося і далі було

сонечко:





По вулиці Коперніка на перехресті з Силезькою (Шльонскою) розташовано відразу два храми - новий православний храм Ченстоховської Ікони Матері Божої, що

належить, до речі, до Польської Православної Церкви і збудований 1998 року і неоготична лютеранська кірха Вознесіння Господнього 1912 року:







Чепурненький свіженький, а радше висвіжений, функціоналізм:



Загалом вулиці в тому районі виглядають десь отак:





Місцева ратуша, 1828-1836 (ровесниця теперішньої львівської!), добудована в 1908:





Колишня православна церква св. Кирила і Мефодія (1872 рік), а нині костьол апостола Якова:



Фото входу (скомуніздив з Вікі, сам туди не підходив):



Виходжу на Алею Найсвятішої Марії Панни і вже бачу дзвіницю монастиря (десь півтора кілометри):





Погляд назад, у промислову частину міста:



Пам'ятник Галині Посвятовській, яскравій польській поетесі, що пішла від нас в 32 роки через проблеми з серцем:



Аах!



Якась немолода церковця:


Дійшовши до неї, я зайшов попоїсти, пам'ятаючи, що о 13:30 Ікону являють вірним. Коли вийшов з закладу "Бяли борек", то побачив велелюдну процесію, причому

не мирську, а духовну. Вражаюче, а зважаючи на їхню службу, підсилену колонками і моє специфічне сприйняття польського католицького богослужіння (на початках

"пливу" аж до сліз, ніби возз'єднуюсь із чимось рідним, із чим був вічність розлучений), для мене це було дуже знаково:



І тераз і в годьжінє шьмєрчі нашей,
І тераз і в годьжінє шьмєрчі нашей. Амен!







Вже близько:



От стільки їх було того дня, в середу 17 квітня, близько 13-ї за місцевим часом:



І тераз, і в ґодьжінє шьмєрчі нашей... Сльози на очах... І соромно перед хлопцями в чорному, але це було сильніше за мене в ті хвилини...


Завертаю наліво, до Брами Любомирських:



Євангельські сцени в скульптурі:







Воскресіння! Знову плачу...





Кляштор звідти:





Брама Любомирських. Її будували в 1722-23 рр., шведів вона вже не бачила (як і сучасна дзвіниця, до речі):



За брамою:



Проходжу. Вже попустило, але стан дуже благодатний. Наголошую, ніхто нічого не питає, не шикає, зауважень не робить. Все просякнуто Польщизною, любов'ю до

Бога і до Вітчизни:





















Надзвичайно цікаве для мене місце - іграшкова реконструкція шведської облоги кляштору в 1655 році. Вона займає чільне місце в "Потопі" (романі і фільмі) і не

дивно, що над композицією лунає саме та "Богородиця", що її у фільмі виконував хресний хід під час шведського обстрілу:









Монастир саме в тогочасному вигляді:





Переходи між залами. На відміну від Кам'янця, мені ніде не було тісно:





Широковідома Рицарська Зала. Була і в "Потопі":







А ось, власне, Те, за Чим я туди їхав. Чудотворна Ченстоховська Ікона Божої Матері:







Далі я пішов на дзвіницю, аби побачити фантастичний краєвид. До речі, вхід безкоштовний - лише пожертва. Я кинув мало, тому планую додати вже львівському

Катедральному:











Брама Любомирських і паломницький прохід згори:











Меса тієї процесії:



Перспектива Алеї Найсвятішої Марії Панни, кілька годин тому я бачив її з протилежного боку:







Що характерно - якщо в Нью-Йорку майданчик Empire State Building повністю заґратований, то тут немає нічого, попри висоту. Святе місце не тягне на суїцид, а

намоленість за понад 600 років там неймовірна:



Знизу:







Прямую до бастіону з гарматами, Бастіону св. Роха:







Гармати:













Парк Сташиця:



Все-таки він прекрасний, не намилуюся:



Весна :)




Повертаюся на Алею:



Не можу не показати вулицю Семи Кам'яниць біля монастиря. Це також не моя фотка, бо я був проти сонця:



Алея повна еклектики, а домінує ратуша, тому повторюю її:







Хоча це явно не еклектика:





Ченстоховський трамвай, демотиватор для вінницького і львівського:





Кам'яниця Франке, 1901-1903:





Ги-ги:



Наостанок вокзал зсередини:


From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

kelepm: (Default)
kelepm

May 2013

S M T W T F S
   123 4
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 23rd, 2017 05:36 am
Powered by Dreamwidth Studios