kelepm: (Default)
[personal profile] kelepm
Ченстохова це середніх розмірів промислове місто, відоме в Україні передусім металургійним комбінатом Хута Ченстохова. Але в Польщі і християнському, особливо католицькому, світі вона відома як один з найвідоміших паломницьких центрів, бо тут розташований монастир ордену ченців-паулітів Ясна Гора, де вже понад шістсот років зберігається чудодійна ікона Ченстоховської Божої Матері, що її за переказами, написав сам євангеліст Лука на кришці столу просто в хижці Йосипа і Марії. Ця ікона і сама історія Польщі зробили Ченстохову загальновизнаною духовною столицею країни, а для нас зрозумілішим буде просте узагальнення - Ясна Гора це польська Лавра.

Ви можете сказати, що все це католицьке. І частково то так і є, там здоровий польський дух. Але саму ікону було взято з православної церкви в галицькому Белзі наприкінці XIV століття, а відтак за всіма умовностями вона є і православною святинею, бо слави чудодійної набула ще в Україні.

Від себе додам, що з Ченстоховою пов'язане улюблене місце в моїй улюбленій книзі - "Потопі" Генрика Сенкевича. Концентрована любов до Вітчизни і до Бога, шляхетна самопожертва і видатні подвиги - все, що можна придумати :-)

Двірцева площа Ченстохови (власне, Площа Ради Європи):





Сам вокзал:



Алея Свободи поряд із площею. Того ранку в Ченстохові дощило і я вже готувався до не дуже комфортної прогулянки під дощем, але Небо зглянулося і далі було

сонечко:





По вулиці Коперніка на перехресті з Силезькою (Шльонскою) розташовано відразу два храми - новий православний храм Ченстоховської Ікони Матері Божої, що

належить, до речі, до Польської Православної Церкви і збудований 1998 року і неоготична лютеранська кірха Вознесіння Господнього 1912 року:







Чепурненький свіженький, а радше висвіжений, функціоналізм:



Загалом вулиці в тому районі виглядають десь отак:





Місцева ратуша, 1828-1836 (ровесниця теперішньої львівської!), добудована в 1908:





Колишня православна церква св. Кирила і Мефодія (1872 рік), а нині костьол апостола Якова:



Фото входу (скомуніздив з Вікі, сам туди не підходив):



Виходжу на Алею Найсвятішої Марії Панни і вже бачу дзвіницю монастиря (десь півтора кілометри):





Погляд назад, у промислову частину міста:



Пам'ятник Галині Посвятовській, яскравій польській поетесі, що пішла від нас в 32 роки через проблеми з серцем:



Аах!



Якась немолода церковця:


Дійшовши до неї, я зайшов попоїсти, пам'ятаючи, що о 13:30 Ікону являють вірним. Коли вийшов з закладу "Бяли борек", то побачив велелюдну процесію, причому

не мирську, а духовну. Вражаюче, а зважаючи на їхню службу, підсилену колонками і моє специфічне сприйняття польського католицького богослужіння (на початках

"пливу" аж до сліз, ніби возз'єднуюсь із чимось рідним, із чим був вічність розлучений), для мене це було дуже знаково:



І тераз і в годьжінє шьмєрчі нашей,
І тераз і в годьжінє шьмєрчі нашей. Амен!







Вже близько:



От стільки їх було того дня, в середу 17 квітня, близько 13-ї за місцевим часом:



І тераз, і в ґодьжінє шьмєрчі нашей... Сльози на очах... І соромно перед хлопцями в чорному, але це було сильніше за мене в ті хвилини...


Завертаю наліво, до Брами Любомирських:



Євангельські сцени в скульптурі:







Воскресіння! Знову плачу...





Кляштор звідти:





Брама Любомирських. Її будували в 1722-23 рр., шведів вона вже не бачила (як і сучасна дзвіниця, до речі):



За брамою:



Проходжу. Вже попустило, але стан дуже благодатний. Наголошую, ніхто нічого не питає, не шикає, зауважень не робить. Все просякнуто Польщизною, любов'ю до

Бога і до Вітчизни:





















Надзвичайно цікаве для мене місце - іграшкова реконструкція шведської облоги кляштору в 1655 році. Вона займає чільне місце в "Потопі" (романі і фільмі) і не

дивно, що над композицією лунає саме та "Богородиця", що її у фільмі виконував хресний хід під час шведського обстрілу:









Монастир саме в тогочасному вигляді:





Переходи між залами. На відміну від Кам'янця, мені ніде не було тісно:





Широковідома Рицарська Зала. Була і в "Потопі":







А ось, власне, Те, за Чим я туди їхав. Чудотворна Ченстоховська Ікона Божої Матері:







Далі я пішов на дзвіницю, аби побачити фантастичний краєвид. До речі, вхід безкоштовний - лише пожертва. Я кинув мало, тому планую додати вже львівському

Катедральному:











Брама Любомирських і паломницький прохід згори:











Меса тієї процесії:



Перспектива Алеї Найсвятішої Марії Панни, кілька годин тому я бачив її з протилежного боку:







Що характерно - якщо в Нью-Йорку майданчик Empire State Building повністю заґратований, то тут немає нічого, попри висоту. Святе місце не тягне на суїцид, а

намоленість за понад 600 років там неймовірна:



Знизу:







Прямую до бастіону з гарматами, Бастіону св. Роха:







Гармати:













Парк Сташиця:



Все-таки він прекрасний, не намилуюся:



Весна :)




Повертаюся на Алею:



Не можу не показати вулицю Семи Кам'яниць біля монастиря. Це також не моя фотка, бо я був проти сонця:



Алея повна еклектики, а домінує ратуша, тому повторюю її:







Хоча це явно не еклектика:





Ченстоховський трамвай, демотиватор для вінницького і львівського:





Кам'яниця Франке, 1901-1903:





Ги-ги:



Наостанок вокзал зсередини:


Profile

kelepm: (Default)
kelepm

May 2013

S M T W T F S
   123 4
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 21st, 2017 08:38 am
Powered by Dreamwidth Studios